Вірусні гепатити
Вірусні гепатити (ВГ)
Основна інформація про вірусні гепатити вірусний гепатит В (ВГВ) і вірусний гепатит С (ВГС):
Можуть перебігати безсимптомно до того часу, поки не призведуть до серйозних уражень печінки. Швидкість розвитку ураження печінки залежить від багатьох факторів, зокрема, зловживання алкоголем, вживання наркотиків, наявності інших супутніх захворювань тощо.
Вірусні гепатити В та С можуть протікати як у гострій, так і у хронічній формі. У 80% людей, які інфікувалися вірусом гепатиту С, відсутні будь-які симптоми гострого захворювання.
За допомогою сучасних противірусних препаратів можна вилікувати більш як 95% людей з інфекцією гепатиту С. Держава забезбечує безкоштовне лікування.
Лікування хронічного вірусного гепатиту В дуже рідко призводить до повного одужання, проте є ефективні ліки, які дозволяють зупинити розвиток хвороби та попередити ураження печінки. Наразі не існує вакцини від вірусного гепатиту C, проте інфікування вірусом гепатиту В можна попередити за допомогою сучасної, безпечної та ефективної вакцини.
Інкубаційний період (період від моменту інфікування до перших клінічних проявів) триває в середньому 75 днів, але може варіювати від 30 до 180 днів. Потрібно пам’ятати, що антитіла, що виявляються в організмі інфікованої людини після одужання від гепатиту С, не захищають від повторного інфікування вірусом. В осіб із хронічною інфекцією вірусу гепатиту С ризик розвитку цирозу печінки протягом 20 років становить 15–30%.
Віруси гепатитів В і С можуть залишатися активними поза межами людського організму щонайменше сім і чотири дні відповідно. У хворих з вірусним гепатитом В можливе інфікування гепатитом Дельта (ВГD). Наявність одночасно з вірусним гепатитом В гепатиту Дельта прискорює розвиток більш тяжкого захворювання у 70–90% людей, зокрема сприяє швидшому розвитку цирозу (цироз розвивається майже на десять років раніше, ніж у людей з моноінфекцією ВГВ).
90% всіх смертей від ВГ спричинені гепатоцелюлярною карциномою та цирозом печінки
399 тисяч людей у світі щороку помирає від ускладнень, спричинених гепатитом C
686 257 мільйонів людей у світі живуть з хронічною інфекцією вірусу гепатиту В тисяч людей щороку помирає від гепатиту В, зокрема цирозу та пер- винного раку печінки, що розвиваються внаслідок хронічної інфекції
257 мільйонів людей у світі живуть з хронічною інфекцією вірусу гепатиту В
~71 мільйон людей у світі мають хронічну інфекцію гепатиту С
~9% людей в усьому світі, які живуть з хронічним гепатитом, знають про це
Основні групи ризику щодо інфікування
Реципієнти крові та її компонентів є однією з ключових груп ризику щодо інфікування ВГ, якщо кров перед переливанням перевіряється не на належному рівні. Наразі вся кров, яка переливається, ретельно перевіряється, проте це було не завжди. Тому всім, хто отримував переливання крові до 2000 року, рекомендовано пройти обстеження на ВГ
Люди, які вживають наркотики, належать до груп ризику щодо інфікування ВГ. Особливо високий ризик мають люди, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом та можуть користуватись нестирильними або чужими шприцами, купувати наркотичні речовині у набраному шприці або використовувати спільний посуд для приготування наркотиків. Вживання наркотиків також пов'язано з більш небезпечною сексуальною поведінкою, що становить ризики для інфікування ВІЛ та ВГВ.
Діти, народжені матерями з ВГС та/або ВГВ. Приблизно у 40% немовлят, народжених від ВГВ- інфікованих матерів, у разі відсутності імунопрофілактики, існує ризик розвитку хронічної ВГВ-інфекції
Близько 6 зі 100 дітей, народжених матерями з ВГС, інфікуються вірусом гепатиту С. Ризик збільшується, якщо у матері коінфекція ВІЛ і гепатит С. Вірус гепатиту С не передається через грудне молоко, проте варто уникати годування груддю, якщо є травми сосків, які супроводжуються виділенням крові.
Особи, які перебувають в місцях позбавлення волі, мають підвищений ризик інфікування ВГ внаслідок вживання наркотиків, користування спільними лезами для гоління, зубними щітками, ножицями, а також у результаті татуювання, яке здійснюється багаторазовим інструментом.
Люди, які роблять татуювання та пірсинг, отримують косметологічні послуги, які можуть супроводжуватися контактом з інфікованою кров’ю інших людей. Зазначений ризик існує, якщо використовується неналежним чином стерилізований інструментарій, на якому можуть лишатися частки крові.
Медичні працівники, які контактують з кров'ю та іншими біологічними рідинами пацієнтів. Інфікування гепатитом В та С також може бути пов’язаним з професійними ризиками, оскільки медичні працівники перебувають у групі ризику та можуть інфікуватися при виконанні професійних обов'язків, зокрема, при випадковому пораненні голками та інструментарієм, що може містити сліди крові.
Для забезпечення захисту медичних працівників необхідно проводити вакцинацію від ВГВ, використовувати безпечні медичні інструментарії (наприклад, самоблокуючі шприци тощо).
Люди, які подорожують у країни з високою поширеністю ВГВ.
Люди, які живуть з ВІЛ. Загальносвітовий показник поширеності вірусних гепатитів серед ЛЖВ вищий, ніж показник серед загального населення. Наявність супутньої інфекції ВІЛ зазвичай призводить до більш важких та прогресуючих захворювань печінки, а також частіших випадків цирозу, ГЦК та смертей.
Шляхи передачі
Основними шляхами інфікування ВГВ і ВГС є парентеральний (при контакті з інфікованою кров’ю, забрудненими нею інструментами), статевий, перинатальний
Ризик інфікування внаслідок уколу голкою або порізу предеметом, де були сліди крові, зараженої ВГВ чи ВГС, становить 6-30% і 1,8% відповідно. Ризик інфікування внаслідок контакту зараженої крові зі слизовими оболонками очей, носу або роту невідомий, але вважається дуже низьким
Вірусні гепатити В та С можуть протікати як у гострій, так і у хронічній формі. Частота переходу гострої форми у хронічну залежить від різних факторів, на які наразі неможливо впливати.
ВГВ: У немовлят і дітей: хронічна інфекція розвивається у 80–90% немов- лят, інфікованих протя- гом першого року життя, та у 30–50% дітей, інфікованих у віці до 6 років
У дорослих: менше ніж у 5% здорових людей, які інфікують- ся в дорослому віці, роз- винеться хронічна інфекція, а у 20–30% дорослих із хронічною інфекцією роз- винеться цироз і/або ГЦК.
ВГС: Без лікування спонтанне одужання від вірусу нас- тає приблизно у 15–45% інфікованих протягом 6 місяців з моменту інфікування. У решти людей розвинеться хронічна інфекція ВГС. Ризик виникнення цирозу печінки у людей із хронічною інфекцією ВГС складає 15–30% протягом життя. У решти людей розвинеться хронічна інфекція ВГС. Ризик виникнення цирозу печінки у людей із хронічною інфекцією ВГС складає 15–30% протягом 20 років.
Профілактика
Вакцини проти гепатиту С не існує.
Гепатит В можна попередити шляхом вакцинації, яка передбачена національним Календарем профілактичних щеплень МОЗ України з 2000 року. Усі діти та підлітки віком до 18 років, які раніше не були щеплені, повинні отримати вакцинацію від ВГВ. Згідно з рекомендаціями, усі діти грудного віку повинні отримувати щеплення проти гепатиту В якомога раніше після народження, бажано впродовж перших 24 годин життя. Процес імунізації складається із введення трьох доз вакцини згідно з наступною схемою: 1-а доза: вибрана дата (для новонароджених дітей перша доба від народження, для дорослих обрана дата); 2-а доза: через 1 (2) місяці після введення першої дози; 3-я доза: через 6 місяців після введення першої дози. Перша доза вакцини дає захист на рівні 48%, друга – 91% і третя – 96%. Окрім новонароджених, вакцинація від ВГВ рекомендована: медичним працівникам та особам, які відповідно до професійних обов’язків, можуть мати / мають контакт з кров’ю інших людей; людям, які вживають наркотики ін’єкційно; людям, які живуть з ВІЛ та/або вірусним гепатитом С; реципієнтам донорської крові; особам, які проживають чи мають сексуальні стосунки з хворими на гепатит В; пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі; людям, які подорожують до країн з високою поширеністю ВГВ; особам, які мають багато сексуальних партнерів; чоловікам, які мають секс з чоловіками.