Підготовка по локалізації та ліквідації вогнища інфекційного захворювання, яке має міжнародне значення (холера)
В НКП «Ладижинська міська лікарня» проведена теоретична підготовка з відпрацюванням алгоритму дій медичних працівників відділень по локалізації та ліквідації вогнища інфекційного захворювання, яке має міжнародне значення (холера). Збудник холери відноситься до біологічних агентів, які є чинниками біологічної зброї.
Холера — це гостра інфекція, що виникає при вживанні харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholera. Холера передається від людини до людини, частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу і при побутових контактах. Без належного лікування може призвести до смерті.
Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 днів. Хвороба, зазвичай, починається гостро і призводить до різкого зневоднення організму.
Наразі в Україні не зафіксовано випадків холери.
Але існують потенційні ризики виникнення холери для України: військові дії та руйнування інфраструктури, масова міграція населення, використання відкритих водойм, відсутність епідеміологічного нагляду на окупованих територіях.
Епідеміологічний нагляд за холерою в Україні здійснюється цілий рік, а з 1 червня до 1 жовтня проводиться посилений моніторинг.
Моніторинг води:
Проводиться моніторинг якості води з відкритих водойм та водопровідних станцій на наявність холерних вібріонів.
Готовність до реагування:
На рівні кожної області Центри контролю та профілактики хвороб протягом року проводять заходи щодо недопущення виникнення та розповсюдження холери: реалізуються комплексні та оперативні плани реагування та діагностики, працюють оперативні протиепідемічні та дезінфекційні бригади. Також на рівні областей визначені медзаклади для госпіталізації пацієнтів з підозрою на холеру, які мають «незнижувальний запас» лікарських засобів — антибіотиків, регідратаційних розчинів, дезінфектантів. Така система дозволяє своєчасно виявити випадки підозри на холеру та забезпечити системний контроль за епідситуацією на рівні країни, а в разі загрози — «активувати» систему реагування та локалізувати спалах.
Лікар - епідеміолог Лариса Коваль охарактеризувала особливості епідпроцесу, фактори ризику, механізм та шляхи передачі захворювання, заходи профілактики, дії медичного персоналу в осередку інфекції.
Лікар – інфекціоніст Катерина Щупак акцентувала увагу на правильність збору епіданамнезу у пацієнта з підозрою на холеру, характерні симптоми, особливості перебігу , принципи лікування холери.
Лікар - бактеріолог Ольга Скоробогатько розглянула методи діагностики холери, продемонструвала методику забору біоматеріалу від пацієнта для проведення експрес – діагностики і мікробіологічного дослідження холери.
Головна медична сестра Вікторія Шапошнікова розповіла про ключову роль дотриманням вимог біобезпеки медичними працівниками при виявленні, ізоляції та первинному веденні пацієнта з підозрою на холеру.
